Обладнання: 1) пляшка місткістю І л; 2) підставка для неї; 3) великий кристалізатор або таз; 4) циліндри скляні місткістю 200—250 см₃ кожний —2—3 шт.; 5) склянка; 6) контур рибки на підставці; 7) вода; 8) непромокальний ковпак.

У кристалізатор або таз ставлять підставку для пляшки, кладуть контур рибки І наливають води так, щоб останній не висовувався з води.

Наповнену водою пляшку закривають пальцем і, перевернувши її догори дном, вставляють у підставку (шийка пляшки повинна бути нижче рівня води в кристалізаторі). Якщо дослід хочуть зробити таємницею, то пляшку з підставкою накривають якимось непромокальним ковпаком, щоб не було видно, як знижується рівень води в ній.

Щоб дістати рибку, починають склянкою вичерпувати воду, виливаючи її в високі циліндри. Заповнюють цією водою 2—3 циліндри і показують, що рівень води в кристалізаторі при цьому не змінюється.

Вода з пляшки не виливається тому, що їй протидіє атмосферний тиск. Як тільки рівень води в кристалізаторі стане нижче отвору пляшки, у неї вривається повітря і вода виливається доти, поки не закриє отвір.

Це явище використовується на практиці в автоматичних напувалках.

Замість кристалізатора можна взяти будь-яку миску. Ковпак можна виготовити з жерсті і зробити в нижній частині його бічної поверхні отвори. Підставку для пляшки також роблять з отворами або на ніжках. Рибку можна вирізати з металу або з кольорової пластмаси (з поламаного пластмасового косинця) і закріпити її на важкій підставці, щоб не спливала. Воду можна злегка підфарбувати метиленовою синькою.