Обладнання: 1) поплавець; 2) скляна циліндрична посудина місткістю 2—3 л; 3) підйомний столик; 4) скляна паличка; 5) ефір сірчаний; 6) вода.

На підйомний столик ставлять скляну циліндричну посудину місткістю 2—3 л (склянку Бунзена, посудину вегетаційну або банку для варення), наливають у неї майже до верху води і показують, що поплавець плаває на воді. Потім чистою скляною паличкою поплавець занурюють у воду так, щоб дротяне кільце було нижче від рівня води і, обережно відпустивши його, спостерігають, що поплавець залишається під водою. Якщо занурити кільце на невелику глибину похило і швидко вийняти скляну паличку, то буде добре видно, як поплавець краями кільця прориває поверхню води і ледве-ледве виринає.

Після цього поплавець занурюють у воду, а на її поверхню біля краю посудини наливають ефіру. При достатній кількості останнього (тонкий шар) поплавець спливає, хоч би як обережно ми його занурювали.

Потім ефір з поверхні води здувають і показують, що поплавець знову тримається під нею.

Завдяки силам притягання між молекулами поверхня рідини являє собою ніби натягнуту пружну плівку, що намагається зменшити свою площу до найменших розмірів. Це явище називається поверхневим натягом. Поверхневий натяг води значно більший, ніж ефіру, а тому й поверхнева плівка води значно міцніша.

Існуванням цієї плівки пояснюється можливість пересування по поверхні води водяних комах «водомірок» і «вертячок». Деякі слимаки прилипають до поверхневої плівки води і навіть повзають по ній. Личинки комарів прилипають до поверхневої плівки води на болотах, тому для їх знищення поверхню боліт обприскують з літаків рідинами з малим поверхневим натягом.

Захищаючись від нападу, водяний жук Stenus викидає з черевця струмінь рідини, яка зменшує поверхневий натяг води, і тікає, а його переслідувач не втримується при даних умовах на поверхні води І тоне.

Масло, дуже швидко розпливаючись по поверхні води, перешкоджає, наприклад, утворенню хвиль від вітру, збільшуючи поверхневий натяг води на пологій стороні хвилі, де шар масла тонший, і ослаблюючи його на крутій стороні, де шар масла товщий. Під час легкого зибу неважко спостерігати гладеньку поверхню в тому місці води, де є жирна пляма.

Стародавнім мореплавцям практично була відома ця властивість масла і вони користувались нею, вірячи, що цим умиротворюють бога морів — Нептуна.

Поплавець з дротяним каркасом виготовляють так. Кільце діаметром 80—90 мм з мідного дроту товщиною 1 —1,5 мм установлюють на трьох тонких дротинках, кінці яких скручують і пропускають крізь корок; до цього скрученого кінця прикріплюють свинцевий тягарець (10 г). Діаметр корка — 40—50 мм, товщина — 15 мм.