Обладнання: 1) кусок гумової трубки; 2) дрібні кусочки паперу; 3) електрометр Брауна з порожнистою кулею; 4) два-три куски стрічки від конденсатора постійної ємності; 5) підйомний столик.

Добре промиту водою з милом і досуха витерту чистим рушником нову товсту гумову трубку завдовжки 20—25 см беруть за кінець, доторкуються нею до дрібних кусочків паперу, покладених на підйомний столик, І звертають увагу учнів на те, що вона їх не притягує. Після цього рвучко вдаряють кінцем трубки об край стола і відразу після удару знов доторкуються до кусочків паперу. Тепер трубка їх притягує, бо вона наелектризована.

Можна показати ще інший незвичайний вид електризації. Від паперового конденсатора постійної ємності беруть 2—3 куски стрічки завдовжки 25—30 см і вздовж розрізують їх на смужки завширшки 2—2,5 см. На одному кінці кожної смужки треба трохи відділити паперову пропарафіновану стрічку від станіолевої, щоб за їх кінці можна було взятися пальцями.

Демонструють дослід так. На стержень електрометра Брауна насаджують порожнисту кулю з набору до електрометрів і всередину її, тримаючи за кінці, одну по одній опускають приготовлені смужки; електрометр не заряджається. Після цього з кулі всі смужки виймають і, відділяючи станіолеві стрічки від паперових (тримаючи їх у повітрі за кінці), опускають останні всередину кулі. Електрометр при цьому заряджається.

Цінність дослідів у тому, що вони ілюструють ще один випадок електризації тіл, крім електризації внаслідок тертя, або при стиканні з зарядженим тілом.