Обладнання: 1) два вугільних стержні діаметром 6—8 мм; 2) реостат з повзунком (30 ом, 5 а); 3) кристалізатор (20 см) з підфарбованою водою; 4) два штативи з муфтами і лапками; 5) підйомний столик; 6) джерело струму 127 в; 7) з'єднувальні проводи.

Кристалізатор з підфарбованою водою встановлюють на підйомному столику. До Кінців двох тонких вугільних стержнів туго прикручують оголені кінці з'єднувальних проводів, ізолюють кінці і затискують їх у лапках штативів так, щоб вільні кінці вуглин були під кутом 30—-45° до горизонту (вуглини можна закріпити на Ізолюючих штативах). Штативи встановлюють так, щоб кінці вуглин занурились у воду на відстані кількох міліметрів один від одного. Вуглини через реостат сполучають з джерелом струму 127 в (значно краще користуватись автотрансформатором, знижуючи напругу до 40—45 в). Опір реостата встановлюють максимальний.

Тримаючи один із штативів за підставку, пересувають його, щоб зблизити кінці вуглин до зіткнення, а потім відводять їх на 3—4 мм. Якщо дуга при цьому не загориться, повторюють те саме ще раз, поступово зменшуючи опір реостата.

Не слід довго демонструвати дугу, бо внаслідок великого нагрівання посудина може лопнути.