Чесність

Ця історія про іспанського Івана і вона варта того, щоб бути розказаної.

У грудні 2012 року в Наваррі, Іспанія, проходили важливі змагання з легкої атлетики. На кону був солідний призовий фонд, у забігах брали участь найсильніші спортсмени світу, в тому числі кенієць Абель Мута, бронзовий призер Олімпійських Ігор в Лондоні в бігу на 3000 метрів з перешкодами. У своїй коронній дистанції Мута впевнено лідирував і на турнірі в Наваррі. Але приблизно за десять метрів до кінця дистанції кенійський бігун зупинився, помилково вирішивши, що він вже перетнув фінішну межу. Мута зупинився і почав плескати уболівальникам, не розуміючи на іспанській підказок про те, що кінець дистанції тільки через десять метрів!

Біжучи другим іспанець Іван Фернандес Анайя наздогнав кенійця і міг би легко закінчити забіг на першому місці. Але замість того, щоб використати помилку суперника, Анайя взявся ... штовхати кенійця в спину і рукою показувати йому, де знаходиться фінішна межа. Іспанський бігун упустив вірну можливість перемогти, він фактично привів кенійця до фінішу і не обігнав його.

Коли після закінчення дистанції Івана Фернандеса Анайя запитали, невже він не хотів перемогти, то 24-річний бігун з Віторії (чемпіон Іспанії в бігу на 5000 метрів) відповів наступне: «Ні, я дуже хотів виграти. Але навіть якщо б на кону було місце у складі збірної Іспанії для поїздки на чемпіонат Європи, я все одно зробив би так само. Я не заслуговував на перемогу - відрив був великий, і я не мав шансів наздогнати суперника, якби він не помилився. Мені важливіше зберегти гідність, ніж виграти золоту медаль. Знаєте, всі ми бачимо, які речі часом відбуваються у футболі, в суспільстві, в політиці ... Люди занадто часто бачать неправильні моделі поведінки. Я радий, що вчинив інакше, і зробив цей жест чесності ». Ось така от історія про іспанського Івана.