Обладнання: 1) два штативи з муфтами; 2) два дерев'яних стержні з лезами безпечної бритви; 3) чотири пари паперових кілець; 4) скляна трубка діаметром 6—8 мм, завдовжки 400—500 мм; 5) довга дерев'яна лінійка.

У муфтах на двох штативах закріплюють стержні, виготовлені з твердого дерева, діаметром 15 мм, завдовжки 120 мм. На кінцях стержнів пропиляно щілини, в кожну з яких вставлені і закріплені двома цвяшками леза безпечної бритви. На леза навішують паперові кільця, вирізані з цигаркового паперу і склеєні по двоє, одне в одному (ланцюжком). Діаметр кільця 30—40 мм, ширина—10—12 мм. У ці кільця кладуть скляну трубку. Двома пальцями беруть трубку за середину і надавлюють на неї, поступово збільшуючи зусилля; паперове кільце (одне або обидва) рветься. Замінюють кільця і сильним, різким ударом дерев'яної лінійки розбивають трубку; кільця залишаються непошкодженими.

Коли ми повільно деякий час надавлюємо на трубку, то наше зусилля передається й кільцям і вони, як менш міцні, рвуться. При ударі сила діє вмить, а тому руйнується трубка, а кільця, завдяки інерції, не встигають навіть натягнутись.

Цілком очевидно, що розбивати скляну трубку треба на достатній відстані від глядачів, а щоб не вдарити лінійкою об стіл, штативи краще встановлювати на двох столах, між якими є вузенький прохід.