СПЛИВАННЯ КОРКА НА ПОВЕРХНЮ ПІСКУ

Обладнання: 1) електромагніт круглий; 2) трансформатор розбірний шкільний; 3) джерело змінного струму на 127 або 220 в; 4) чотири з'єднувальні проводи; 5) дерев'яна підставка для електромагніту; 6) жерстяна коробка з-під консервів діаметром 110 мм, висотою 50 мм; 7) корок діаметром 20 мм; 8) важок або металева кулька вагою 10—20 Г; 9) пісок; 10) салфетка.

Перед виконанням досліду ставлять на столі дерев'яну підставку з закріпленим на ній електромагнітом і накривають її салфеткою. Глядачам показують порожню жерстяну коробку і корок, який кладуть боком у центрі дна коробки. У коробку насипають до верху дрібного сухого піску. Завдання полягає в тому, щоб вийняти корок, не торкаючись піску. Коробку встановлюють на підставку з електромагнітом так, щоб їх центри збігалися, після чого непомітно (за сценою) вмикають трансформатор, одна з котушок якого на 12 в сполучена з електромагнітом. Через кілька хвилин корок спливає на поверхню піску.

На поверхню піску можна покласти металеву кульку (важок) і показати, що вона тоне.

Електромагніт живиться змінним струмом, навколо нього виникає змінне магнітне поле, а тому коробка притягується до нього з частотою, що відповідає частоті струму.

Електромагніт відіграє роль вібратора, що надає коливань коробці і піску. Піщинки починають рухатись, наче молекули рідини, відносно тимчасового положення рівноваги, що й забезпечує текучість піску. Текучий пісок нагадує рідину, а тому на тіла, що лежать у ньому, діють закони плавання.

Пісок краще брати світлий, а корок пофарбувати в темний колір, щоб спливання його краще було видно здалека.

Процес спливання корка можна показати за допомогою дзеркала, нахиленого під кутом 45°.

Глядачам обов'язково треба показувати поступове спливання корка, а не той момент, коли він спливе повністю, щоб не викликати підозри, ніби зверху поклали інший корок.

Коробку для цього досліду треба брати діаметром 110—120 мм з обідком навколо дна.

Підставку для електромагніту виготовляють по-різному, але так, щоб між її дном і електромагнітом була відстань 2—3 мм. У куску дерева видовбують заглибину за розмірами електромагніту, а в дні її просвердлюють два отвори, в які вставляють провідники для сполучення електромагніту з трансформатором.