Обладнання: 1) прилад для видування мильних пузирів; 2) блюдце; 3) мильний розчин.

Прилад для видування мильних пузирів ставлять на стіл і відкривають обидва крани.

Підносять блюдце з мильним розчином до отвору лівої трубки І змочують його. Затуляють отвір правої трубки, видувають пузир діаметром 50—70 мм, після чого закривають кран лівої трубки. Якщо внизу пузиря утвориться крапля рідини, її треба зняти, приторкнувшись до неї мокрим пальцем.

Не гаючи часу, змочують розчином отвір правої трубки і видувають пузир діаметром 20—30 мм. Закривають кран.

Звертають увагу на те, що діаметри пузирів різні. Відкривають кран лівої трубки при закритому вхідному крані і p>таким чином сполучають пузирі між собою: більший пузир поглинає менший.

Мильна плівка обох пузирів перебуває в стані натягу, зумовленого молекулярними силами, тому вона тисне на повітря, що є під нею. Величина цього молекулярного тиску залежить від форми поверхні і від радіуса її кривизни. Тиск під опуклою поверхнею рідини тим більший, чим менший радіус кривизни. Тиск плівки малого пузиря більший, ніж великого, а тому повітря з малого пузиря переходить у великий.

Прилад можна виготовити самим. Для цього треба взяти скляний трійник, два скляні повітряні крани, дві скляні трубочки діаметром 4—6 мм, завдовжки 100 мм і кусочок гумової трубки.

Скляні трубочки нагрівають на спиртівці і згинають під прямим кутом, потім нагрівають один край кожної трубки, вставляють в отвір загострений дерев який стержень і розширюють край трубки на конус.

Два перпендикулярні відростки трійника сполучають гумовими трубками з кранами. Через один кран вдувають повітря, а другий кран і вільний відросток трійника сполучають з нерозширеними кінцями зігнутих трубок.

Прилад закріплюють на дощечці так, щоб трубки для пузирів і для дуття виступали за її краї на 40—50 мм. Дощечку закріплюють на підставці.