КУЛЯСТА ФОРМА РІДИНИ

Обладнання: І) циліндр скляний на 250 см³; 2) ареометр з шкалою 1,00—1,40; 3) піпетка на 5—10 см³; 4) стакан хімічний; 5) анілін; 6) сіль кухонна; 7) вода; 8) тонка металева дротинка; 9) екран білий настільний.

У скляний циліндр з водою опускають ареометр. У воду підливають, розмішуючи ареометром, окремо підготовлений насичений розчин кухонної солі в такій кількості, щоб густина розчину в циліндрі була 1,025— 1,03 г/см³, після чого з циліндра відливають стільки розчину, щоб його рівень у циліндрі на 5—6 см не доходив до краю. Після того як рідина заспокоїться, у циліндр обережно доливають чистої води, вливаючи її піпеткою по стінці циліндра.

Потім у піпетку на висоту 2—3 см набирають стовпчик аніліну і, зануривши тільки кінчик піпетки в розчин, відводять палець від піпетки. Краплі аніліну осідають в розчині на певній глибині. Металевою тонкою дротинкою збирають їх в одну краплю. Діаметр кульки аніліну повинен бути близько 2 см, а якщо він буде менший, то аніліну в розчин добавляють описаним вище способом.

Якщо краплі встановлюються в посудині дуже високо, то в розчин треба долити ще чистої води.

Кульку аніліну можна розрізати дротиною на дві частини {див. малюнок), а потім з'єднати їх. Циліндр демонструють на фоні білого або освітленого ззаду екрана.

Дослід підтверджує, що під дією лише власних молекулярних сил рідина набирає кулястої форми.